Футбольний клуб Мілан AC Milan і його історія

Надія уникнути вильоту зберігалася до останнього кола чемпіонату, в якому «Мілан» здобув перемогу над «Чезеною»; однак в матчі «Наполі»—"Дженоа" воротар неаполітанців Лучано Кастелліні за п'ять хвилин до закінчення матчу зробив помилку, яка дозволила генуезцям виконати кутовий удар. Команда спочатку називалася Milan Cricket and Football Club, але вже у 1900 році була перейменована в Foot-Ball Club Milan. У той період клуб виграв загалом сім Кубків чемпіонів, залишивши позаду всіх італійських конкурентів та багатьох європейських гігантів, серед яких «Реал Мадрид» і «Барселона».

Табарес і повернення Саккі і Капелло: криза 1996—1998

Керівництво клубу сподівалося, що тренер, який очолював команду під час її переможної доби, допоможе подолати кризу, в якій вона опинилася. З гравців, які регулярно виходили на поле в попередньому сезоні, покинув клубу лише один — флагман команди Роберто Донадоні. В національному чемпіонаті «Мілан» також здобув перемогу, отримавши чотирнадцятий чемпіонський титул (третє скудетто поспіль). Станом на 2007 рік «Мілан» залишається єдиною італійською командою, яка в одному сезоні відіграла чемпіонат без поразок і виборола чемпіонство. В чемпіонаті Італії «Мілан» знову опинився на другому місці, поділивши його з «Інтером» і відставши від чемпіону Італії «Сампдорії» на п'ять очок.

Заснування та перші кроки

«Мілан» було покарано зняттям 15 очок у наступному розіграші ліги; після апеляції штраф було зменшено до 8 очок. У 2006 році «Мілан» був втягнутий до футбольного скандалу, під час якого п'ять команд вищої італійської ліги («Серії А») були звинувачені у влаштуванні договірних матчів і підкупі арбітрів. Однак і досі серед уболівальників «Мілану» переважають представники лівої частини політичного спектра, тоді як серед фанатів «Інтеру» більше консерваторів і прихильників правих поглядів. Клуб 16 грудня 1899 року заснував британець Альфред Едвардс, який тоді був британським віцеконсулом у Мілані.

Стадіон та вболівальники

Третій комплект форми змінюється щороку (в поточному сезоні — повністю чорний з червоними плечами), однак використовується рідко. На фініші «Мілан» здобув шість перемог поспіль, що дозволило втримати перевагу у два очка над «Інтернаціонале» та здобути перше з 2011 року «скудетто». «Мілан» лідирував до початку лютого, але згодом відбувся невеликий спад і «россонері» фінішували на другому місці.

Наступні 20 років були набагато доброзичливі до італійського клубу, який виграв ще сім скудетто, два європейських Кубка (перемога в Кубку Європи в 1963 році була першою для італійської команди в конкурсі) і два Кубки володарів кубків, а також чотири трофеї Coppa Italia. Міланський футбольний клуб швидко зарекомендував себе, вигравши своє перше скудетто два роки по тому, а потім послідували ще дві перемоги в 1906 і 1907 роках. Добре грали також новопридбані гравці Кафу і Джузеппе Панкаро, які спочатку були зустрінуті вболівальниками зі скептицизмом, а також Массімо Амброзіні, який, хоча і рідко виходив у стартовому складі, забив кілька дуже важливих голів, зокрема, єдиний гол в матчі проти «Лаціо». Ця заява здійснила гучний скандал і шквал заперечень з боку колишніх керівників і гравців «Марселя»; в пресі висловлювались пропозиції відібрати трофей у «Марселя» і передати його «Мілану», однак потім пристрасті вщухли і ніяких наслідків цей скандал не мав. Під керівництвом Капелло «Мілан» виграв дванадцяте «скудетто» і відкрив багатий на успіхи період в своїй історії, під час якого команда здобула прізвисько «Мілан непереможних» (італ. Il Milan degli Invincibili).

Заснування та ранні роки

• Перед цим на клуб були накладені санкції від УЄФА у вигляді дискваліфікації із Ліги Європи через порушення фінансового фейр-плей.
• Перше офіційне дербі відбулося у 1909 році, і з того часу поєдинки між цими двома командами стали справжньою класикою світового футболу.
• Влітку 1985 року «Мілан» придбав у «Ювентуса» Паоло Россі, чемпіона світу 1982 року і володаря Золотого м'яча, який разом з Вірдісом і Хейтлі склав потужне атакувальне тріо.
• В тому сезоні вперше в історії чемпіонатів Італії дві команди — «Мілан» і «Ювентус», діючий на той час чемпіон країни — набрали однакову кількість очок, через що для з'ясування остаточного переможця довелося влаштувати додатковий матч.

У захисті — компактний щит Фофана та Рейндерс, яких підтримують надійні захисники, такі як Павлович та Калабрія. Команда посідає восьме місце в Серії А та вийшла у фінал Кубка Італії, вигравши Суперкубок. Заснований у 1899 році як «Мілан Футбольний та крикетний клуб», клуб швидко став символом успіху та пристрасті, вигравши свій перший чемпіонат Італії у 1901 році. Стадіон, хор трибун, вимогливий уболівальник — усе це не тло, а частина гри, яка підштовхує до високих стандартів щотижня.

«Мілан» добре почав новий сезон, що дало підстави вважати, що команда опанувала себе і перемогла наслідки футбольного скандалу, але потім трапився двомісячний період невдач. Наступний чемпіонат Італії команда повинна була почати з від'ємною кількістю очок (−15). В національному чемпіонаті протягом всього сезону «Мілан» йшов врівень з «Ювентусом», однак 8 травня 2005 в очному протистоянні на «Сан-Сіро» туринці виявилися сильнішими; ця поразка коштувала «россонері» чемпіонства. Іншими архітекторами сімнадцятого скудетто стали Андрій Шевченко (який знову став найкращим бомбардиром сезону після чотирирічної перерви), Паоло Мальдіні, Алессандро Неста, Андреа Пірло, Дженнаро Гаттузо, Нельсон Діда і Кларенс Зеедорф.

Культурний вплив і спадщина в сучасному футболі

Керівництво команди постійно працює над покращенням складу, щоб повернути «Мілан» на вершини європейського футболу. Вони не лише допомогли клубу здобути численні титули, але і стали символами для мільйонів шанувальників. ФК Милан може похвалитися великою кількістю видатних футболістів, які залишили свій слід в історії клубу. У внутрішніх змаганнях клуб також має значні досягнення, вигравши більше 18 титулів Серії А.

• Біла форма вважається вболівальниками та самим клубом «щасливою» для фіналів Ліги чемпіонів, позаяк «Мілан» із восьми фіналів Ліги, які він грав у повністю білій формі, виграв шість (програвши тільки «Аяксу» в 1995 і «Ліверпулю» в 2005), тоді як обидва фінали, що гралися у домашній формі, він програв.
• Перемога в Афінах дозволила «Мілану» зрівнятися з аргентинським «Бока Хуніорс» за кількістю міжнародних клубних трофеїв (16) і посісти разом з ним перше місце, випередивши мадридський «Реал» і аргентинський «Індепендьєнте» (по 15).
• Міланська команда, очолювана голландським тріо Рууда Гулліта, Франка Райкарда і Марко ван Бастена, була визнана найвеличнішою в історії футболу.

Заснування

Ці роки були сповнені боротьби, але вони заклали фундамент для майбутніх тріумфів, навчаючи команду стійкості, ніби коваль гартує сталь у вогні. Герберт Кілпін, легендарний капітан, став символом раннього успіху, граючи з пристрастю, яка нагадувала бурхливий потік річки По. Перші матчі гралися на полях, де вітер ніс аромати свіжої трави, а вболівальники збиралися, щоб побачити народження історії. При вокористанні будь-яких матеріалів посилання на ashevchenko.kiev.ua обов'язкове Мілан протягом багатьох років мав різні групи ультрас, найбільш відома була група з назвою Fossa dei Leoni. Одними з найяскравіших гравців "россонері" (одне з прізвиськ клубу), в новому тисячолітті стали Андреа Пірло, Кларенс Зеєдорф, Кака, Алессандро Неста та Андрій Шевченко.

В 1970-ті роки «Мілан» тричі вигравав Кубок Італії і здобув другий Кубок володарів Кубків, однак головною метою «червоно-чорних» був десятий, ювілейний титул чемпіона Італії. Проте попри всі свої успіхи, протягом 1960-х років «Мілан» вигравав менше, ніж був здатен, через жорстоку конкуренцію з боку «Інтера», очолюваного в той період Еленіо Ереррою. Зокрема, Рокко винайшов і під час перебування у «Мілані» розвинув тактичну схему захисту, яка стала відомою під назвою «катеначо».

Міланська команда, очолювана голландським тріо Рууда Гулліта, Франка Райкарда і Марко ван Бастена, була визнана найвеличнішою в історії футболу. Керований талановитим молодим тренером Арріго Саккі, "Мілан" швидко став силою природи, вигравши свій одинадцятий Скудетто в 1988 році і два європейських кубка в наступні два роки. Мілан є найуспішнішим на міжнародному рівні серед італійських футбольних клубів з сімома перемогами в Кубку Європи і першість в Лізі Чемпіонів УЄФА. Існують думки про те, що саме спеціальним тренувальним методикам, що їх застосовують у «Міланелло», завдячують тривалістю своєї активної кар'єри такі гравці клубу як Мальдіні, Костакурта і Кафу, які чудово виступають навіть у незвичайно великому для професійного футболіста віці. Стадіон належить муніципалітету, і «Мілан» використовує його як домашній стадіон разом із «Інтером» — іншим знаменитим міланським клубом і запеклим суперником у чемпіонаті Італії.

• Історично «Мілан» завжди вважався клубом міського робітничого класу і членів профспілок, серед яких було багато трудових мігрантів з півдня Італії, тоді як за «Інтер», другий великий клуб міста, традиційно вболівали представники заможнішого середнього класу, переважно корінні міланці.
• Станом на 2007 рік «Мілан» залишається єдиною італійською командою, яка в одному сезоні відіграла чемпіонат без поразок і виборола чемпіонство.
• Під його керівництвом «Мілан» продовжив домінувати в італійському футболі, вигравши ще 5 титулів чемпіонів Італії.
• Історія “Мілана” розпочалася 16 грудня 1899 року, коли група ентузіастів, переважно англійців та італійців, зібралася в готелі “Регіна” у Мілані, щоб заснувати футбольний та крикетний клуб.
• Клуб 16 грудня 1899 року заснував британець Альфред Едвардс, який тоді був британським віцеконсулом у Мілані.

Поки що не ясно, чи намагається клуб усерйоз працювати над здійсненням цих планів, або це лише піар-акція, спрямована на те, щоб змусити власника стадіону — муніципалітет Мілана — продати його клубу за номінальну ціну, щоб потім влаштувати на ньому докорінну реконструкцію. Біла форма вважається вболівальниками та самим клубом «щасливою» для фіналів Ліги чемпіонів, позаяк «Мілан» із восьми фіналів Ліги, які він грав у повністю білій формі, виграв шість (програвши тільки «Аяксу» в 1995 і «Ліверпулю» в 2005), тоді як обидва фінали, що гралися у домашній формі, він програв. 21 липня 2018 року відбулася нарада на якій офіційно було звільнено колишніх директорів клубу Марко Фассоне та Массіміліано Мірабеллі, а Паоло Скароні став новим президентом клубу. Незважаючи на періодичну втрату очків, «россонері» продовжували бути першими, а після тридцять шостого туру забезпечили собі перше з 2004 року чемпіонство.

Взимку в команду повернувся легендарний Златан Ібрагімович, нападник який вигравав «скудетто» в 2011 році. Ще одним знаковим призначенням для вболівальників «россонері» стало повернення легенди клубу Паоло Мальдіні. Перед цим на клуб були накладені санкції від УЄФА у вигляді дискваліфікації із Ліги Європи через порушення фінансового фейр-плей. Сума угоди склала близько €740 млн, з яких €220 млн мали бути використані для погашення боргів клубу.

У Коломийському районі внаслідок ДТП травмувалися водій та пасажир мотоцикла

Кількома днями пізніше, 15 червня 2006 року, одностайним рішенням акціонерів Сільвіо Берлусконі був обраний на посаду президента клубу, яка залишалася вакантною з 28 грудня 2004 року після його відставки згідно з вимогами антитрестовського законодавства. Це була друга поразка «Мілана» в півфіналах Ліги; перша трапилася в 1959 році, коли він поступився мадридському «Реалу». Рахунок залишився нічийним, і чемпіон Європи мав визначатися в серії післяматчевих пенальті, в якій міланцям тричі не вдалося влучити у ворота; причому останній третій промах допустив Шевченко. Скудетто дещо підсолодило гіркоту невдач, які спіткали «Мілан» в міжнародних турнірах цього року. Через три дні після фіналу, у підтвердження набутого клубом високого класу, «Мілан» здобув Кубок Італії — шостий в історії клубу і перший за часів Берлусконі, через 26 років після попередньої перемоги в цьому турнірі. Нельсон Діда відбив три удари, Джанлуїджі Буффон — 2, а Андрій Шевченко завдав вирішального удару, який приніс «россонері» титул.

У Кілпіна, першого воротаря і першого капітана команди, знайшовся спортивний костюм, в якому він грав в футбол дома в Англії; саме від цього костюму взяли початок традиційні кольори «Мілана» — червоний та чорний (італ. rosso і nero) і назва, яка закріпилася за його гравцями — россонері (rossoneri — «червоно-чорні»). Про заснування клубу громадськість була повідомлена двома днями пізніше, в понеділок 18 грудня 1899 в газеті «Газетта делло Спорт». Його засновниками були англійці Альфред Едвардс і Герберт Кілпін, любителі футболу, який в той час набув великої популярності на їхній батьківщині в Англії.

Завдяки голам Олівера Бірхофа і Мауріціо Ганца команда в емоційному матчі здобула перемогу над лідером, скоротивши відставання до чотирьох очок. В ці роки відбувалася зміна епох, і період невдач спонукав керівництво клубу запровадити реформи, з яких він згодом вийшов відновленим і підсиленим. Друга «фатальна Верона» в історії клубу трапилася на 89-й хвилині матчу, коли веронці забили єдиний в цій грі м'яч, тоді як «Наполі» вдалося перемогти в своєму матчі «Болонью». Матчі обох команд в цей день («Мілана» з «Болоньєю», «Наполі» з «Аталантою») завершилися нульовою нічиєю, однак під час матчу «Наполі»—"Аталанта" в голову гравця «Наполі» Алемао влучила монета, запущена з трибун, і він був змушений покинути поле.

В розіграші Міжконтинентального Кубка в тому же році «Мілан» поступився бразильському «Сантусу», за який тоді грав знаменитий Пеле. 1950-ті роки — золотий період для «Мілана», в складі якого сяяли такі зірки, як знамените шведське тріо Гре-Но-Лі (Гуннар Грен, Гуннар Нордаль і Нільс Лідхольм), Лоренцо Буффон і Карло Анновацці. В 1938 році фашистське керівництво країни примусило клуб італізувати свою назву; англійська назва клубу була замінена на італійську «Associazione Calcio Milano».

Втім, саме в цей період завдяки діяльності президента клубу П'єро Піреллі був побудований стадіон «Сан-Сіро». Оскільки післяматчевих пенальті тоді ще не було, команди мали зіграти ще один додатковий матч. Гра проходила в Турині на стадіоні «Ювентуса» — цей привілей він здобув завдяки кращій різниці забитих та пропущених м'ячів; але основний та додатковий час матчу закінчилися нульовою нічиєю.

Фінансові проблеми в 2010-х призвели до зміни власників – від Берлусконі до Elliott Management у 2018-му, а потім до RedBird Capital Про Mriya у 2022-му. У 2006-му “Кальчополі” коштувало штрафів і очок, але клуб вистояв, ніби дуб у бурю. Сучасні герої, як Златан Ібрагімович, повернулися в 2020-му, надихаючи молодь і ведучи до скудетто 2022-го.

Андрій Шевченко, українець, який забив 175 голів, став іконою, вигравши “Золотий м’яч” у 2004-му після тріумфу в Лізі чемпіонів. Паоло Мальдіні, з 902 матчами, – втілення вірності, граючи з 1984 по 2009 рік і вигравши 5 Ліг чемпіонів. Ці роки були сповнені драми, ніби епічний роман, де герої долають перешкоди.